-
1 tinkle
1. n1) дзенькіт дзвоника; брязкання, бряжчання2) дзвінкий звук2. v1) дзвеніти; дзенькати2) дзвонити; брязкати, бренькати3) бити, пробити4) дзвеніти (у вухах)* * *I n; тк.; sing1) дзвін дзвоника; дзвяканняthe tinkle of falling glass — дзвін скла, що падає
IIthe high tinkle of laughter — дзвінкий /заливистий/ сміх
1) υl. дзвеніти; дзвякати2) дзвонити; бринькатиto tinkle on a guitar [on the piano] — бринькати на гітарі [на піаніно]
3) дзвонити; бити, пробити5) дитяч. писати -
2 tinkle
I n; тк.; sing1) дзвін дзвоника; дзвяканняthe tinkle of falling glass — дзвін скла, що падає
IIthe high tinkle of laughter — дзвінкий /заливистий/ сміх
1) υl. дзвеніти; дзвякати2) дзвонити; бринькатиto tinkle on a guitar [on the piano] — бринькати на гітарі [на піаніно]
3) дзвонити; бити, пробити5) дитяч. писати -
3 ting
1. nдзвін; дзенькіт, дзеленчання2. v1) дзвонити дзвіночком2) дзвеніти; дзенькати* * *I nдзвін: дзвякання, the sharp - of a hand-bell пронизливий звук дзвоникаIIυ дзвонити в дзвоник; дзвеніти, дзенькати -
4 ting
I nдзвін: дзвякання, the sharp - of a hand-bell пронизливий звук дзвоникаIIυ дзвонити в дзвоник; дзвеніти, дзенькати
См. также в других словарях:
дзеленчати — чу/, чи/ш, недок. Видавати дзвінкі звуки (про дзвоник, скляні і т. ін. предмети); дзвонити, дзвеніти. || перен. Те саме, що дзижчати … Український тлумачний словник
